Річниця загибелі ГЕРОЯ УКРАЇНИ Михайла КАРПІНСЬКОГО
Сьогодні на моїй землі іде війна,
Стріляють танки і ревуть гармати.
Сповита горем, в чорному вбранні,
Сльозами вмилась не одна вже мати.
Найкращі з кращих падають від куль,
Грудьми своїми землю прикривають.
Сумним набатом в селах і містах,
Звучать слова: « Герої не вмирають!»
Ще зовсім недавно українці жили під мирним небом, радісно зустрічали світанки, ростили дітей і не знали дуже багатьох слів пов’язаних з війною .
В один день, весняним ранком 2014 року, наше життя змінилося . Майже кожну українську родину опалило полум’я військових дій , які розпочалися на території нашої держави.
Вісім довгих років на Сході України точилися бойові дії. Тисячі українських воїнів не повернулися додому. Але зима 2022 року змінила все ще кардинальніше. Жорстокий безбожний ворог з російської федерації напав на всю територію України і руйнує її й досі. Український народ як одне єдине ціле став на захист своєї території. Ця війна для нас священна, вона змінила не лише українців, а й увесь світ. Солдати добровольчих загонів та регулярної української армії щоденно віддають життя за кожного з нас.
Одним із таких воїнів – захисників був і Михайло Михайлович Карпінський, який віддав своє життя за кожного з нас, за Україну. Низький уклін ГЕРОЮ, подяка його сім’ї.
З нагоди річниці загибелі Михайла Карпінського в нашому ліцеї відбулася лінійка, а після покладання квітів на могилу та до АЛЕЇ СЛАВИ.
Стоїмо що є сил. Попереду Перемога. Вона обов’язково прийде. І вона буде синьо – жовта.
СЛАВА УКРАЇНІ! ГЕРОЯМ СЛАВА!