Пам'ятай про Чорнобиль. Думай про майбутнє!
Гіркий подих Чорнобиля…
Виховний захід
25.04.2025 нр.
«Третій Ангел просурмив і впала з неба велика звізда, що горіла, немов світильник. І впала на третину рік і на джерела вод. Ім'я цієї звізди — полинь. І третина вод стала полином. І багато людей вмерли від вод, тому що вони гіркими стали...»
Весна. Чорнобиля гіркий полин на серце ліг незримо й тяжко,
І плине над землею дзвін ,із тихим стогоном протяжно.
То дзвонять дзвони не Хатині, де слід лишила свій війна,
Це стогнуть землі України, де «мирний» атом не дріма.
Він впав смертельною росою на рай дібров, на зелень трав,
Своєю чорною косою провів по розмаїттю барв.
І попелом покрились села, і згинуло усе живе,
Пропали усмішки веселі, замовкло птаство лісове.
Лиш на отруєній землі небачена розкрилась квітка –
Про допомогу крик німий, між попелом остання іскра.
Запала тиша
У ніч з 25 на 26 квітня 1986 року, коли всі спали безтурботним сном, о першій годині 23 хвилини над IV реактором Чорнобильської атомної електростанції нічну пітьму розірвало велетенське полум’я.
Чорною плямою на нашій блакитній планеті стала Чорнобильська катастрофа.
39 років пройшло з тих пір, 39 років смертоносна пилюка з ядерної печі покриває білі хати, поля і ліси,39 років цвітом скорботи і суму зацвітають Чорнобильські сади.
У цей день ліцей традиційно вшановує пам’ять жертв радіаційних аварій і катастроф, а також відзначає героїзм усіх, хто брав участь у ліквідації наслідків аварії. Серед ліквідаторів ім’я НОВИКА ОЛЕКСАНДРА ВАСИЛЬОВИЧА - випускника нашого закладу освіти, машиніста-обхідника турбінного обладнання турбінного цеху Чорнобильської АЕС, нагородженого орденом "За мужність" ІІІ ступеня посмертно.
У рокову ніч на 26 квітня 1986 року разом з товаришами-турбіністами, не шкодуючи свого житття, ОЛЕКСАНДР ВАСИЛЬОВИЧ гасив вогнища пожеж у машинному залі, не даючи вогню розповсюдитися. 26 липня 1986 року НОВИК ОЛЕКСАНДР помер від променевої хвороби.
Низько вклоняємось усім ліквідаторам аварії на ЧАЕС, які, не шкодуючи свого здоров’я і життя, працювали в 30-кілометровій зоні радіаційного лиха аби якомога швидше ліквідувати наслідки Чорнобильської трагедії, обмежити біду, тим, хто зупинив розбурхану стихію некерованої ядерної реакції і зробив вагомий внесок у справу подолання наслідків Чорнобильської катастрофи.
Це наша історія, яку ми творимо, бережемо, пам’ятаємо та нагадуємо світові.
Тому в нашому ліцеї день розпочався хвилиною мовчання, далі відбувся захід присвячений цій даті, виставка малюнків, плакатів. А основне що члени учнівської ради «Лідер» поклали до столу пам’яті символ Чорнобиля- полин-траву.
Низький уклін всім хто боровся зі страшною бідою. Священна пам'ять про Ваш подвиг не згасне у віках і збережеться в серцях народу.
Мій біль, мій жаль, моя біда, моя ти пам'ять вічна.
Земля покинута й не та, отруєна й незвична.
Зелений край, колишній рай, краси шматки роздерті,
Отруйний дощ на чорний гай, тепер - це зона смерті!