Поки горить свіча, не згасне пам’ять
Поки горить свіча, не згасне пам’ять
Війна... Просто слово... П’ять літер... Але скільки асоціацій пробуджує в нас воно! Біль, героїзм, патріотизм, туга за близькими людьми, ненависть та любов…
Восени буде вже сімдесят п’ять років з дня визволення України від нацистських окупантів, але її відголоски дотепер відгукуються вибухами забутих у полях мін та снарядів.
Багато років Україна не знала війни. Наш народ пишався тим, що у буремні 90–ті Україні вдалося зберегти мир. Але війна не обійшла нашу державу тепер. Ще декілька років тому ми не знали дуже багатьох слів, пов’язаних з війною, тепер же майже кожну родину так чи інакше опалило полум’я військових дій.
Мільйони людей забрала Друга світова війна. Сотні – події в зоні АТО, під час ООС. Це важко усвідомити, важко осягнути. Смерть однієї людини - це трагедія. А коли гинуть мільйони...
Щоб донести вище назване до відома учнів, в нашому НВК було організовано та проведено День пам’яті та примирення «Поки горить свіча, не згасне пам'ять» під девізом «1939 – 1945: пам’ятаємо, перемагаємо!»
У рамках дня було організовано та проведено акцію «Уклін живим – загиблим слава». Учні та вчителі здійснили похід до обеліску, що знаходиться на території Туменської сільської ради, поклали квіти.
Лідери учнівського самоврядування підготували музично-поетичний перформанс «Хай буде мир, хай більше не горить у пеклі війн твоє життя, людино!» Учні в креативній формі висловили своє бачення щодо вагомості ідеї єднання та незалежності України в теперішній час, побажали усім мирного неба.
Ми маємо пам’ятати, що з маленького миру — в собі самому, в групі, родині, державі — починається великий та благодатний мир на нашій планеті.
Поважайте одне одного, намагайтеся чути не лише себе, а й інших, будьте готові іти на компроміс, і тоді почнеться на Землі нова історія — історія Людства, яке не знає війни.